Громадська Рада освітян і науковців України http://gronu.org.ua Громадська Рада освітян і науковців України Mon, 11 Aug 2014 14:49:18 +0000 http://wordpress.org/?v=2.8.6 en hourly 1 «Урядовий кур’єр». Станіслав НІКОЛАЄНКО: Японський уряд, надаючи фінансову допомогу Україні, враховує потреби і вітчизняних вишів http://gronu.org.ua/%d1%83%d1%80%d1%8f%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%b9-%d0%ba%d1%83%d1%80%d1%94%d1%80-%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d1%96%d1%81%d0%bb%d0%b0%d0%b2-%d0%bd%d1%96%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b0%d1%94%d0%bd%d0%ba/ http://gronu.org.ua/%d1%83%d1%80%d1%8f%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%b9-%d0%ba%d1%83%d1%80%d1%94%d1%80-%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d1%96%d1%81%d0%bb%d0%b0%d0%b2-%d0%bd%d1%96%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b0%d1%94%d0%bd%d0%ba/#comments Mon, 11 Aug 2014 14:49:18 +0000 admin http://gronu.org.ua/?p=782 nikolaenko-uk Нещодавно стало відомо, що уряд Японії надасть Україні грант непроектного типу на закупівлю спеціального обладнання для медичних закладів та дослідницьких установ України, які працюють над подоланням наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідну угоду між урядами двох країн уже підписано.
350 мільйонів японських ієн (3,2 мільйона доларів США) допомоги планують витратити на закупівлю спеціального медичного та радіологічного устаткування для Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП) України, Національного наукового центру радіаційної медицини, а також п’яти обласних лікарень — у Житомирі, Луцьку, Києві, Рівному і Чернігові.
Чому НУБіП України потрапив до цього переліку? Про це та багато іншого йшлося у розмові з в.о. ректора університету професором Станіславом НІКОЛАЄНКОМ.
— Станіславе Миколайовичу, список адресатів цієї допомоги  короткий. Як сталося, що грантову допомогу виділяють саме вашому університету, єдиному серед вишів країни?
— У цій угоді поєдналися добра воля японського народу і визнання ним тієї величезної ролі, яку відіграли українські вчені у ліквідації наслідків аварії на АЕС «Фукусіма». Нагадаємо, що три роки тому Японія пережила трагедію, подібну до Чорнобильської. Тоді понад 60 груп японських дослідників, які займалися і займаються цією проблемою, приїздили до України переймати досвід українських колег.
Однією з основних адрес їхнього перебування став Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської радіології НУБіП України, вчені якого займаються радіологічним контролем протягом усього постчорнобильського періоду і накопичили величезний відповідний досвід. Саме завдяки зусиллям його науковців дози опромінення населення України після Чорнобильської катастрофи було зменшено удвічі!
Після вибуху на Чорнобильській АЕС на плечі наших колег лягло величезне навантаження — визначення рівня забруднення землі, продуктів харчування. Потребували негайних відповідей питання, що робити з м’ясом, молоком, зерном та іншою сільськогосподарською продукцією, яку виробляли на забруднених територіях. Було розроблено методику визначення рівня щільності забруднення територій. Проводили подвірне обстеження для уточнення доз опромінення населення.
А далі співробітники інституту довели необхідність включення вимірів радіоактивного забруднення молока і картоплі в методику паспортизації населених пунктів. До речі, їх і зараз використовує Національний науковий центр радіаційної медицини для розрахунку внутрішніх доз опромінення населення.
Наші науковці активно співпрацюють із зарубіжними колегами, зокрема, одного з найбільших наукових центрів Франції — Інституту ядерної безпеки і радіаційного захисту.  У чорнобильській зоні є два полігони НУБіП України, де фахівці різних країн проводять наукові експерименти, в тому числі в рамках проектів МАГАТЕ і НАТО.
І це далеко не все. Тож японські колеги недаремно звернулися саме до нашого Українського НДІ сільськогосподарської радіології. Весь науковий доробок, напрацьований його вченими, використовують у зоні аварії на АЕС «Фукусіма». Вчені інституту, на?приклад, його талановитий директор Валерій Кашпаров, часто виїздять туди для консультацій. А завідувач лабораторії радіаційного моніторингу і дозиметрії Василь Йощенко та науковий співробітник Олена Паренюк і зараз перебувають у Японії — як професори-дослідники Фукусімського університету.
Тому нинішній крок — надання гранту — це один із виявів вдячності японського суспільства за надану допомогу і готовності до реального співробітництва. Кошти, спрямовані для потреб інституту, буде витрачено на закупівлю діагностичних ультразвукових систем, автоклавів різної потужності, інфрачервоних термографів, метеосистем, інкубаторів, сушарок, хроматографів, холодильних центрифуг тощо.
Японські та українські науковці на оглядовому майданчику в зоні АЕС «Фукусіма» працюють над розв’язання спільних проблем.
На знімку (зліва направо) Юші Онда, Валерій Кашпаров, Сергі Фесенко, Василь Йощенко
Це устаткування принесе багато користі. Метеорологічні дані, отримані за допомогою метеостанцій, буде використано для підтримки польових експериментів із поглинання радіонуклідів сільськогосподарських культур у різних регіонах країни. Застосування інших приладів дасть змогу проводити більш поглиблені дослідження з молекулярної біології, біохімії, тестування продуктів харчування, діагностику генних мутацій у великої рогатої худоби, сприятиме започаткуванню виро?бництва біодобрив і біопестицидів для сільського господарства. І це далеко не все. Крім користі з суто наукового боку, це обладнання забезпечить і якіснішу практичну підготовку студентів.
До речі, це вже не вперше, коли японська сторона, надаючи фінансову допомогу Україні, враховує потреби нашого університету. Зараз, наприклад, завершуються роботи з утеплення навчальних корпусів і гуртожитків університетського кампусу за рахунок коштів, виділених НУБіП України за Кіотським протоколом. Маємо 17 корпусів і 13 гуртожитків. Тож неважко порахувати, наскільки це важливо за умов нинішнього газового рекету з боку Росії…
— Все, про що ви розповіли, стосується радіаційної безпеки країни, та й не тільки її. Але сьогодні на сході України триває справжня війна. А НУБіП України має одну з найкращих у країні військових кафедр…
— Я зрозумів. Зараз, на тлі канонади і бойових дій, що точаться на Донеччині і Луганщині між українськими військами і терористами, які мають російських господарів, навіть страшно подумати, що одну з найкращих у країні військових кафедр — Національного університету біоресурсів і природокористування України, де ось уже котрий десяток років проходять підготовку майбутні офіцери запасу, — не так давно могли ліквідувати одним розчерком пера. А це ледь не стало реальністю! Пригадую, коли я працював міністром освіти, скільки сил було витрачено на збереження військових кафедр.
Сьогодні ж її випускники — молодші офіцери запасу — захищають Україну в складі армійських підрозділів і частин Національної гвардії. А офіцери — викладачі кафедри охороняють важливі державні об’єкти.
Кілька днів тому на базі одного з найбільших у колишньому Союзі армійських навчальних центрів «Десна» практичний офіцерський вишкіл пройшли більш як 450 курсантів, майбутніх офіцерів запасу з числа студентів НУБіП України та його Ніжинського агротехнічного інституту, а також Білоцерківського національного аграрного університету та Уманського національного університету садівництва. Вони набули військових спеціальностей командирів механізованого, танкового, автомобільного взводів, заступника командира з озброєння, інженера з електроспецобладнання, офіцерів ветеринарної служби.
До речі, «Десну» очікувала така сама сумна доля, яку пророчили і нашій військовій кафедрі. Принаймні так кажуть офіцери, які проходять тут службу. Більшість ангарів із бойовою технікою спорожніли і стали в господарстві непридатними. Та й те, що залишилося, — за якихось два місяці мали остаточно ліквідувати, але Бог і розумні люди серед військових не допустили. Як показує час, боєздатне військо країні потрібне.
А боєздатність забезпечується не тільки зброєю, а й духом бійців. Дехто з наших студентів узяв перерву у навчанні, щоб записатися добровольцем до Національної гвардії, і сьогодні воює у зоні АТО. Повертайтесь, хлопці, на студентську лаву живими!..
— На тлі бойових дій якось призабулася пожежа в адміністративному корпусі університету, що сталася минулої осені і вразила багатьох. А він же — візитівка, своєрідне «обличчя» університету. Як справи з його відновленням?
— Ремонтні роботи в третьому корпусі тривають. Але на підтримку держави, коли точиться справжнісінька війна, розраховувати не доводиться. От і вишуковуємо кошти, залучаємо добродійників. Потрібно сказати, що на наше прохання допомогти відреагували багато випускників, які представляють ПСП «Колос» ім. Т. Шевченка, ДП «Канівське лісове господарство», ПрАТ «МАТIМЕКС-Україна», ТОВ «Ювiто «Консалтинг Груп», «Кип’ячка-Агро», «БIОТЕСТЛАБ», «Київську агропромислову компанію», ПАТ «Київсiльелектро», корпорацію «Укрзооветпромпостач» та інші. Відгукнулися і викладачі та співробітники університету.
Відновлення корпусу йшло б активніше, якби він не був занесений до списку об’єктів історичної спадщини. Та все одно, попри фінансові проблеми, до осені плануємо підвести його під дах і встановити всі вікна.

А так життя в університеті вирує. Нинішнього літа майже двадцять тисяч абітурієнтів подали заяви на вступ, тож маємо вступний конкурс десять осіб на місце. І ось про що хочу ще сказати: майже 60 відсотків із нині зарахованих першокурсників, більшість з яких із сільської місцевості, навчатимуться за рахунок державного бюджету…

газета « Урядовий кур’єр » №141 від 6 серпня 2014 року

]]>
http://gronu.org.ua/%d1%83%d1%80%d1%8f%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%b9-%d0%ba%d1%83%d1%80%d1%94%d1%80-%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d1%96%d1%81%d0%bb%d0%b0%d0%b2-%d0%bd%d1%96%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b0%d1%94%d0%bd%d0%ba/feed/ 0
«Освіта України». Станіслав Ніколаєнко: Без демократії і самоврядності в освіті Україна ніколи не підніметься http://gronu.org.ua/bez-demokratii/ http://gronu.org.ua/bez-demokratii/#comments Wed, 09 Jul 2014 14:25:31 +0000 admin http://gronu.org.ua/?p=776 nsn Коли Станіслава Ніколаєнка призначили міністром освіти і науки, у декого з необізнаних з’явилися сумніви: як може випускник технічного факультету аграрного університету очолити міністерство? Та ці сумніви швидко розвіялись. Нині, коли Станіслава Миколайовича призначили виконуючим обов’язки ректора Національного університету біоресурсів і природокористування, дехто з працівників цього закладу, які раніше говорили, що мають за честь мати такого випускника – міністра, раптом засумнівалися, чи в змозі він керувати аграрним вишем.

Досвідчений освітянин посміхається: мовляв, це вже стало «народною традицією» – скептично ставитися до нових призначень. І зауважує: власну фаховість, за потреби, підтвердити дуже просто.

– Я закінчив два факультети цього університету – інженерний і педагогічний, – розповідає Станіслав Ніколаєнко. – Маю досвід викладання у двох технікумах, профтехучилищі і трьох університетах. Кандидатська дисертація на тему економічної підготовки майбутніх фермерів – вона «на стику» педагогіки, економіки і сільського господарства. Докторська присвячена теоретико-методологічним основам управління інноваційними процесами в освіті. Коли мені було 32, керував районом, 137 тисяч гектарів ріллі, тож ще б і позмагався з тими, хто називає мене не фахівцем в аграрній сфері!

– Розкажіть, як відбувалося Ваше призначення виконуючим обов’язки ректора НУБіП?

– Тут не має ніякої інтриги. Ректора-попередника ніхто не знімав – у нього закінчився семирічний контракт. Моє призначення підтверджено наказом міністра освіти і науки, розпорядженням Кабінету Міністрів України. Після цього окремі керівники вишу, які більше цікавилися не дослідницькою, науковою чи навчальною роботою, а збагаченням, почали активно мене дискредитувати. Ми наводимо порядок, зупиняємо незаконні рішення, тому побоювання таких людей мають підстави. Є питання, якими зацікавилася Генеральна прокуратура. Думаю, ми оперативно оприлюднимо результати перевірок, і все стане на свої місця. Разом з колегами вже провели секторальний аналіз діяльності університету по всім напрямкам – науковому, дослідницькому, міжнародному, навчально-виробничому тощо. Зауважу, університет має надзвичайно потужний науковий і викладацький потенціал. Сьогодні працівники НУБіП виконують 23 фундаментальні, 63 прикладні та 123 ініціативні наукові дослідження на загальну суму понад 20 мільйонів гривень. Тільки за минулий рік наші вчені отримали 259 патентів, у виробництво запровадили більш як п’ятсот розробок.

– Є виші, які були підпорядковані не міністерству, а безпосередньо Кабінету Міністрів, серед яких – Національний університет «Києво-Могилянська академія» НУБіП. Яке підпорядкування, на Вашу думку, є оптимальним?

– Скажу вам відверто з точки зору і ректора, і міністра. Для творчого колективу, який ставить високі завдання інтеграції в міжнародний освітній процес, питання підпорядкування – другорядне. Новий проект Закону України «Про вищу освіту» делегує всім університетам, а особливо – національним і дослідницьким такі права, які раніше мали лише заклади, підпорядковані уряду. Переконаний, що ніякого керівництва «зверху» вищими навчальними закладами не може бути! Навіть працівники, які ще донедавна відстоювали ідею підпорядкування Кабінету Міністрів України, нині пересвідчилися, що вирішити актуальне питання з Міністерством освіти і науки можна (скажімо списання старої техніки) в рази швидше, ніж з урядом. Отримати певне погодження, дозвіл, змінити склад наглядової ради чи щось у статуті, або навіть просто поставити печатку на документ за підпорядкування Кабміну – це така складна бюрократична процедура! Можна витратити місяці на вирішення найелементарніших питань.

– Якими, на Вашу думку, є складові якісної вищої освіти? Що залежить особисто від ректора вишу?

– Я б визначив п’ять таких складових. Перша – питання змісту освіти, програм, курсів, друга – поєднання освітнього і наукового процесів та інновацій, третя – матеріальна база, інноваційні та інтерактивні технології, четверта складова – демократизація, автономія. І, звичайно, п’ята – самовідчуття вченого, педагога і студента. Адже тільки щасливий учитель може виховати щасливого учня. Бідний, знедолений професор без житла і нормальної заробітної плати цього зробити не зможе!

Я стверджую: ми повинні реформувати систему оплати праці. Це питання – на часі, і не тільки у сфері освіти. Його потрібно вирішувати комплексно. Я розмовляв на цю тему з Петром Порошенком, коли він був кандидатом у Президенти України, він із розумінням ставиться до цієї складної теми. Уявіть, сьогодні у структурі внутрішнього валового продукту України заробітна плата складає приблизно 29 відсотків. А в Євросоюзі – близько 67, а в Сполучених шатах Америки – майже 74. Нам треба піднімати цей показник.

Я вважаю, що сьогодні роль ректора передусім полягає в посиленні синергетичного ефекту, стимулювання творчості кожного викладача і студента. До речі, у статуті НУБіП раніше було написано, що ректор керує закладом на принципах єдиноначалля. Ми виправили це – вказали, що керівництво повинно здійснюватися на принципах демократії, наступності, відповідальності. Жорстке адміністрування повинно залишитися у минулому.

– Якою Ви бачите оптимальну структуру управління освітньою галуззю?

– Я вважаю оптимальним надання вищим і середнім навчальним закладам високого рівня автономії, розвиток самоврядування. Тільки так заклади зможуть стати самодостатніми, зокрема – за умови конкуренції. Якщо сьогодні в школі не буде учнівського самоврядування, якщо і школи, і технікуми, і профтехучилища не отримають важелів обрання достойного керівника, якщо університети не отримають фінансової та кадрової самостійності, якщо студент не зможе обирати власну траєкторію розвитку, якщо ця демократія і самоврядність з освіти не піде в український світ, – то Україна сама не встане ніколи з колін! Чекати, що приїде якийсь пан з Європи і налагодить нам усю роботу – смішно. Тому розпочинати виховання свідомого громадянина, патріота України треба ще в школі.

Ми зараз постійно ведемо діалог зі студентством. Наша молодь сьогодні бере участь в управлінні не тільки студмістечок – вони представлені у вчених радах, їх думка враховується при прийнятті рішень, пов’язаних з підвищенням якості освітнього і наукового процесу. Структура управління повинна створювати умови для безперешкодної роботи всіх навчальних закладів, давати творчим силам розвиватися.

Я вважаю, що повернення міністерству функцій координування науковою галуззю є доречним. Коли я був міністром, пам’ятаю, два потужних департаменти – інноваційної діяльності та науки і техніки – тісно співпрацювали з Національною академією наук України, з нашими університетами. Поєднання університетської і класичної науки повинно сприяти підвищенню якості нашої освіти.

– Як Ви ставитесь до ідеї інтеграції університетів і академічних інститутів?

– Сьогодні в складі інститутів нашого університету є факультети, які готують фахівців, і є дослідницькі інститути, які сприяють тому, що ми не просто ретранслюємо старі знання, а здобуваємо нові. Я розмовляв з президентом Національної академії аграрних наук Василем Петриченком щодо створення спільних науково-дослідних інститутів НУБіПу і академії. Можливо це буде і з інститутами Національної академії наук.

Вважаю, що давно настав час для реформування нашої наукової сфери. На рівні парламенту слід визначитися із напрямками перспективного розвитку України. Над їх втіленням мусять працювати вчені і з Національної академії наук, і з університетів. Їх повинно бути небагато. Решта прикладних технологій повинні реалізуватися у науково-дослідних інститутах, які фінансуватимуться комбіновано – з держбюджету і відповідно до договорів зі структурами бізнесу. Галузеві наукові інститути мають переходити на самостійні «рейки» чи ставати структурними підрозділами дослідницьких університетів.

– Хто, на Вашу думку, має бути ініціатором структурних змін у системі освіти? Яка роль у цьому має належати громадським об’єднанням?

– Глибоко переконаний, що виключно сама система освіти на своє оновлення працювати не може. Повинне бути сформоване суспільне замовлення на такі зміни. Україна сьогодні – аграрно-сировинна держава, і 70 відсотків її експорту – це сировина. Доки держава торгуватиме ресурсами, а не високотехнологічною продукцією, наука і освіта у нас відігравати провідну роль не будуть. Тільки економіка, побудована на нових знаннях, буде вимагати розвитку усіх ланок освіти – середньої, вищої, професійно-технічної. Якщо цього не буде, наукові дослідження припадатимуть пилом на полицях наших університетів і академічних установ. Маю надію, що новообраний Президент України Петро Порошенко стимулюватиме інноваційний, технологічний розвиток держави. А громадські об’єднання – це той нерв, який повинен постійно про це нагадувати. Громадська Рада освітян і науковців України, яку я очолюю, постійно наголошує на цьому у своїх заявах, під час конференцій тощо.

– Як Ви ставитесь до ідеї впровадження 12-річної середньої школи? Яким має бути методичне забезпечення цього процесу?

– Працюючи міністром освіти і науки, я наполегливо переконував суспільство у тому, що 12-річці немає альтернативи. Сьогодні близько 140 країн світу мають саме дванадцятирічну систему середньої освіти. Більше сорока країн мають 13-14-річну середню освіту. І лише кілька десятків країн – 10-11 класів.

Знаєте, чому дехто негативно ставиться до впровадження 12-річки? Просто ми технологічно і матеріально до цього не готові. Якщо у порожньому класі, без належного матеріально-технічного оснащення, інтернету і сучасної бібліотеки просто продовжити навчання на рік, то це нічого не дасть. Нам потрібно змінювати держстандарти, вдосконалювати зміст освіти, нарощувати матеріально-технічне забезпечення. Тоді стане зрозуміло, що 12-річка – це об’єктивна необхідність. Я вітаю заяви міністра освіти і науки Сергія Квіта про те, що процес повернення до 12-річки розпочався. Думаю, як тільки ми вийдемо фактично із стану війни, то це питання, яке потребує виділення державних коштів, буде вирішуватися.

Стаття 53 Конституції України гарантує кожній людині безкоштовне здобуття повної загальної середньої освіти. Я вважаю, що освіта є тим соціальним ліфтом, який повинен принести щастя і благополуччя в кожну родину. Тому 12-річне навчання повинно бути обов’язковим, але для тих, хто хоче вчитися. Дехто каже, якщо законодавчо визначити обов’язковими лише дев’ять чи десять класів, то це приведе лише до позитиву, зменшення затрат держави на освіту. Але в такому разі ми знизимо освітній рівень нашої держави, і це неминуче позначиться на економічних показниках і соціальних процесах. Тож треба діяти мудро.

Максим Короденко,
газета « Освіта України » № 25 від 7 липня 2014 року

]]>
http://gronu.org.ua/bez-demokratii/feed/ 0
«Форбс»: Станислав Николаенко о вступительной кампании в военное время http://gronu.org.ua/nikolaenko-forbs/ http://gronu.org.ua/nikolaenko-forbs/#comments Thu, 19 Jun 2014 10:06:43 +0000 admin http://gronu.org.ua/?p=772 Николаенко Станислав Николаевич 11 июля, на 10 дней позже традиционного срока, в Украине стартует вступительная кампания. В этом году, помимо профессиональных предпочтений, при выборе вуза абитуриенты будут руководствоваться соображениями безопасности. Так, Донбасский государственный педагогический университет вряд ли будет бить рекорды популярности среди потенциальных студентов просто в силу адреса – Донецкая область, город Славянск.

Всего в Луганской и Донецкой областях, где уже более двух месяцев продолжаются сепаратистские процессы, расположено свыше полусотни вузов. Как скажется особый статус этих регионов на вступительной кампании и рынке труда – в комментарии экс-министра науки и образования Станислава Николаенко.

– Вы прогнозируете переориентацию абитуриентов на высшие учебные заведения, которые расположены вне Луганской и Донецкой областей? Вузы в других регионах смогут компенсировать возросший спрос?

– Дело в том, что объективно в Украине резко сократилось число выпускников 11 классов. На сегодня их количество составляет менее 250 000 человек. Это следствие демографического кризиса, который в Украине наблюдается уже не первый год, и пика которого мы, похоже, достигли.

Поэтому я не только не прогнозирую сегодня избыточного спроса, но, наоборот, думаю, что по Украине будет очень серьезный недобор абитуриентов. И то, что сейчас, к огромному сожалению, на Востоке сложилась напряженная обстановка, не приведет к перегрузке вузов в Центе и на Западе. Университеты абсолютно спокойно воспримут рост количества абитуриентов, поскольку этот рост нивелируется недобором в целом по стране. Лицензированный объем наших университетов достаточный, чтобы выровнять эту ситуацию.

– А дисбаланс спроса на отдельные специальности возможен?

– Такое возможно, только если все вдруг пойдут в один университет, и на один факультет – например, журналистику, экономику или юридический. Но в рамках пропорционального распределения по всем регионам такое вряд ли возможно. В Украине лицензированный объем когда-то был более 400 000, а выпускников, повторюсь, всего 250 000. Мы справимся, проблем я тут не вижу.

– На Востоке есть вузы со специфическими специальностями, которые не могут быть компенсированы в других регионах?

– Да, такие есть – например, вузы, которые готовят специалистов для горной промышленности, преимущественно расположены в этих областях. Или вузы, которые связаны напрямую с этими регионами и расположенными там предприятиями – Новокраматорским машзаводом или заводом им. Ильича в Мариуполе. Конечно, у них есть своя специфика, и заменить такие учебные заведения будет намного сложнее.

– По вашему мнению, после стабилизации ситуации на Востоке местные вузы смогут восстановить свое место на рынке?

– Да, я уверен, что статус-кво будет восстановлен.

« Форбс «, 18 июня 2014 года

]]>
http://gronu.org.ua/nikolaenko-forbs/feed/ 0
Кабмін підтримав рішення Квіта: Ніколаєнко керуватиме Національним університетом біоресурсів і природокористування України http://gronu.org.ua/kmu-pidtrimav-priznachennya-nikolaenka/ http://gronu.org.ua/kmu-pidtrimav-priznachennya-nikolaenka/#comments Wed, 04 Jun 2014 15:03:30 +0000 admin http://gronu.org.ua/?p=769 NUBIP_LOGO 4 червня Кабінет Міністрів України зняв напругу навколо Національного університету біоресурсів і природокористування України і залишив в силі рішення Міністерства освіти і науки України щодо  призначення виконуючим обов’язки ректора Станіслава Ніколаєнка.

Як відомо, 2 червня міністр освіти і науки України Сергій Квіт своїм наказом звільнив з посади ректора НУБіП Дмитра Мельничука у зв’язку із закінченням трудового контракту. Другим наказом виконуючим обов’язки був призначений доктор педагогічних наук, професор,  міністр освіти і науки 2005-2007 років Станіслав Ніколаєнко та зобов’язав його зберегти цілісний майновий комплекс університету. У термін до 1 жовтня 2014 мають відбутися вибори ректора згідно чинного законодавства.

Проте, після представлення директором департаменту кадрової роботи Міністерства освіти і науки України Миколою Легеньким нового очільника вузу професорсько-педагогічному колективу, екс-ректор заблокував кабінет ректора, печатку та установчі документи. До цього залучив майданівську сотню «Левів».

Прес-служба партії «Об’єднані ліві і селяни»

]]>
http://gronu.org.ua/kmu-pidtrimav-priznachennya-nikolaenka/feed/ 0
Громадська Рада освітян і науковців України засуджує всілякі напади на Станіслава Ніколаєнка http://gronu.org.ua/zayava-nubip/ http://gronu.org.ua/zayava-nubip/#comments Tue, 03 Jun 2014 14:38:37 +0000 admin http://gronu.org.ua/?p=767 ГРОНУ 2 червня 2014 року Міністерство освіти і науки України призначило виконуючим обов’язки ректора Національного університету біоресурсів і природокористування України Ніколаєнка Станіслава Миколайовича. Ми вважаємо, що таке призначення є об’єктивним і відповідає вимогам часу, оскільки Ніколаєнко закінчив цей університет, є доктором педагогічних наук, професором.

Працюючи на посадах викладача аграрного технікуму, директором сільського профтехучилища, голови сільського району на Херсонщині, заступником обласного управління освіти, головою Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради України, міністром освіти і науки багато зробив для розвитку галузі. Ніколаєнко має високу репутацію і повагу серед освітян.

Ми рішуче виступаємо проти дискредитації і засуджуємо всілякі напади на Станіслава Ніколаєнка. Він зі своїми колегами більше 90 днів відстояли на Майдані, тому усі звинувачення є необ’єктивними.

Закликаємо колектив університету, громадськість, політичні партії підтримати законне рішення Міністерства освіти і науки України.

Заступник голови Громадської Ради освітян і науковців України,
академік Національної академії педагогічних наук

Віктор Олійник

]]>
http://gronu.org.ua/zayava-nubip/feed/ 0
Рада освітян закликала Турчинова повернути Русову, Макаренка і Могилу http://gronu.org.ua/%d1%80%d0%b0%d0%b4%d0%b0-%d0%be%d1%81%d0%b2%d1%96%d1%82%d1%8f%d0%bd-%d0%b7%d0%b0%d0%ba%d0%bb%d0%b8%d0%ba%d0%b0%d0%bb%d0%b0-%d1%82%d1%83%d1%80%d1%87%d0%b8%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b0-%d0%bf%d0%be%d0%b2/ http://gronu.org.ua/%d1%80%d0%b0%d0%b4%d0%b0-%d0%be%d1%81%d0%b2%d1%96%d1%82%d1%8f%d0%bd-%d0%b7%d0%b0%d0%ba%d0%bb%d0%b8%d0%ba%d0%b0%d0%bb%d0%b0-%d1%82%d1%83%d1%80%d1%87%d0%b8%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b0-%d0%bf%d0%be%d0%b2/#comments Thu, 15 May 2014 09:13:05 +0000 admin http://gronu.org.ua/?p=757 P_Mogyla Колишні Президент Янукович та міністр освіти Табачник у 2013 році необґрунтовано скасували іменні освітянські відомчі відзнаки: «Софія Русова», яким заохочували за успішну педагогічну діяльність творчих вчителів; «І.Г. Ткаченко» – директорів сільських шкіл та педагогів з трудового навчання, тих, хто поєднує продуктивну працю з навчанням; «О.А. Захаренко» – найуспішніших вчителів, заступників, керівників шкіл, технікумів, професійно-технічних училищ; «А.С. Макаренко» – за успіхи у виховній роботі; «Петро Могила» – за плідну наукову діяльність вчених, викладачів вишів.

Такі дії попередньої влади призвели до втрати моральних стимулів для нових творчих звершень і досягнень, самовідданої праці учительства. Замість них були запроваджені безіменні Подяка, Грамота, Почесна Грамота, які не мають того ефекту, як іменні нагороди. Адже іменні відзнаки показують спадковість, глибину та історичність нагороди.

«Сьогодні найбільш організованими і чисельними в країні є педагоги і науковці. В сфері освіти і науки працюють більше півтора мільйона осіб і ще сім мільйонів навчається, тому справедливим є і більше число нагород, ніж, скажімо, у лісівників чи ветеринарів», – говорить голова ГРОНУ Станіслав Ніколаєнко.

Громадська Рада освітян і науковців України звернулася до в.о. Президента України Олександра Турчинова із закликом відновити іменні заохочувальні відзнаки працівникам освітньої і наукової галузі.

Прес-служба ГРОНУ

]]>
http://gronu.org.ua/%d1%80%d0%b0%d0%b4%d0%b0-%d0%be%d1%81%d0%b2%d1%96%d1%82%d1%8f%d0%bd-%d0%b7%d0%b0%d0%ba%d0%bb%d0%b8%d0%ba%d0%b0%d0%bb%d0%b0-%d1%82%d1%83%d1%80%d1%87%d0%b8%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b0-%d0%bf%d0%be%d0%b2/feed/ 0
From-UA.com. Станислав Николаенко: Отток иностранных студентов из украинских вузов серьезно не повлияет на качество образования http://gronu.org.ua/from-ua-com-%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%81%d0%bb%d0%b0%d0%b2-%d0%bd%d0%b8%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b0%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be-%d0%be%d1%82%d1%82%d0%be%d0%ba-%d0%b8%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d1%80/ http://gronu.org.ua/from-ua-com-%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%81%d0%bb%d0%b0%d0%b2-%d0%bd%d0%b8%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b0%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be-%d0%be%d1%82%d1%82%d0%be%d0%ba-%d0%b8%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d1%80/#comments Thu, 08 May 2014 13:06:10 +0000 admin http://gronu.org.ua/?p=750 Ніколаєнко Станіслав Миколайович Отток иностранных студентов из украинских вузов серьезно не повлияет на качество нашего образования. Такое мнение в эксклюзивном комментарии интернет-изданию Новости Украины – From-UA озвучил экс-министр образования и науки, председатель Общественного совета работников образования и науки Украины Станислав Николаенко.

Комментируя информацию о том, что иностранные студенты массово уезжают из Украины, даже не возвращая деньги за учебу, наш собеседник отмечает, что речь идет о Крымском медицинском институте, а также о вузах Донецка, Луганска и частично — Харькова.

«Я не считаю, что это массовый отток, и что это серьезно повлияет на качество нашего образования. Возможно, наоборот, будут наши преподаватели более щепетильно относиться к процессу обучения. Конечно, в стране должен быть мир. Цивилизованная страна — это та страна, где есть суды, порядок, а если этого нет, то и реакция соответствующая», – говорит экс-министр образования и науки Украины.

В то же время, Станислав Николаенко полагает, что отток иностранных студентов никак не связан с тем, что украинским абитуриентам будет легче поступать в вузы.

«Мы может набирать 450-460 тысяч студентов, а мы набираем сейчас 250-300 тысяч, то есть даже если 200-500 иностранных студентов уедут, то это серьезно не повлияет на ситуацию в университетах. На положение наших университетов может серьезно повлиять захват общежитий, как, например, произошло в Луганске. Российских студентов, отравленных российской пропагандой, у нас не так и много — тысячи три-четыре», – говорит наш собеседник.

«Нам бы хотелось, и мы так и считаем, что Крым — это Украина, потому что по всем международным правилам это аннексированная территория. Но реальность такова, что к украинским студентам будут применены правила как к иностранным студентам. У нас есть с Россией договоренности, что мы берем у них, а они у нас определенное количество студентов по госзаказу. Я думаю, что в этом году не будет большого количество желающих поступать в крымские вузы, возможно, несколько десятков человек», – отмечает Николаенко.

Нынешняя вступительная кампания в Украине, по мнению экс-министра, будет проводиться организованно.

«Но есть вопросы с ВНО в Донецкой и Луганской областях, частично в Харьковской… Не может быть такое, что весь организм болен, а одна часть государственного организма процветает», – говорит эксперт.

По материалам From-UA.com

]]>
http://gronu.org.ua/from-ua-com-%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%81%d0%bb%d0%b0%d0%b2-%d0%bd%d0%b8%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b0%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be-%d0%be%d1%82%d1%82%d0%be%d0%ba-%d0%b8%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d1%80/feed/ 0
«Розкріпачення школи» – крок перший http://gronu.org.ua/rozkripachennya-shkoly/ http://gronu.org.ua/rozkripachennya-shkoly/#comments Mon, 28 Apr 2014 06:25:09 +0000 admin http://gronu.org.ua/?p=747 school Виведення педагогічних колективів та керівництва школи з під жорсткого адміністративного впливу, який останнього часу часто набував політичного окрасу є надзвичайно актуальним питанням. Багато прогресивних освітян на власному гіркому досвіді переконались, що  вчитель і керівник школи, в такій системі перетворювався на звичайний передаточний механізм виконання чужої волі, позбавлений можливості висловлювати власну думку, позицію, ініціативу.  Результат не забарився. І ті люди, які повинні були б  бути в авангарді суспільних змін, в один момент стали «сірими мишками», вічно переляканими різноманітними перевірками, «розборами польотів» та ін. Пристосуванство стало буденним явищем. І простою зміною партійних прапорів тут явно проблему не вирішиш.  Тільки вивільнивши продуктивні сили  в системі освіти, можна буде очікувати і на наступні,  дієві кроки по реформуванню галузі.

В даній ситуації, послідовно втілюючи в життя вимоги передачі місцевим громадам найширших повноважень в освітній, культурній, економічній сферах, ГРОНУ розроблено і спрямовано на розгляд відповідних комітетів Верховної Ради зміни до чинного законодавства, які дозволять «розкріпачити» чи не найчисельнішу когорту освітянських керівників, а саме керівників середніх загальноосвітніх закладів.

Для цього в cт. 37 п.2 Закону України «Про освіту» , яка передбачає в нинішній редакції,  що місцеві органи виконавчої  влади  та  органи  місцевого  самоврядування  в галузі загальної середньої освіти в межах їх компетенції – здійснюють добір,  призначення  на  посаду  та  звільнення  з посади  педагогічних  працівників,  у  тому числі керівних кадрів, державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів. Пропонується викласти в такій редакції: Місцеві органи виконавчої  влади  та  органи  місцевого  самоврядування  в галузі загальної середньої освіти в межах їх компетенції – сприяють добору, призначенню  на  посаду  та  звільненню  з посади  педагогічних  працівників,  у  тому числі керівних кадрів, державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів. Саме слово «сприяють», а не «здійснюють», стане першим кроком до «розкріпачення».

Серйозних змін потребує   ст. 39 Закону України «Про освіту» ,   яка в нинішній редакції передбачає, що:

1. Керівництво загальноосвітнім навчальним закладом  здійснює директор. Колегіальним органом управління загальноосвітнім навчальним закладом  є  педагогічна  рада,  повноваження  якої   визначаються Положенням про загальноосвітні навчальні заклади.

2. Органом   громадського  самоврядування  загальноосвітнього навчального  закладу  є  загальні  збори  (конференція)  колективу загальноосвітнього навчального закладу.

3. У загальноосвітніх    навчальних    закладах    можуть функціонувати  методичні  об’єднання, що   охоплюють учасників навчально-виховного  процесу  та спеціалістів певного професійного спрямування.

Тому, вже в назві самої статті пропонується зміна акцентів і на перше місце поставлене громадське самоврядування, до якого залучаються не тільки колективи шкіл, а і представники батьківського комітету, які є опосередковано через власних дітей (учнів) головними і єдиними споживачами освітніх послуг. Пропонується  і законодавчо закріпити відкрите обрання керівництва загальноосвітніх закладів, для цього стаття  викладається в такій редакції.

«Стаття 39.  Громадське самоврядування та управління загальноосвітнього навчального закладу.

1. Найвищим органом   громадського  самоврядування  загальноосвітнього навчального  закладу  є загальні  збори  (конференція) педагогічного та батьківського  колективу загальноосвітнього навчального закладу, які діють на підставі Положення «Про орган громадського самоврядування загальноосвітнього навчального закладу».

2. Керівництво загальноосвітнім навчальним закладом  здійснює директор, який обирається загальними зборами педагогічного та батьківського колективу відповідно до Положення «Про обрання керівника загальноосвітнього навчального закладу».

3. Колегіальним органом  управління  загальноосвітнім навчальним закладом  є  педагогічна  рада,  повноваження  якої   визначаються Положенням про загальноосвітні навчальні заклади.

4. У     загальноосвітніх    навчальних    закладах    можуть функціонувати  методичні  об’єднання,   що   охоплюють   учасників навчально-виховного  процесу  та спеціалістів певного професійного спрямування.»

Запропоновано розглянути і проект положення «Про порядок виборів та затвердження на посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу».

проект

Положення
про порядок виборів та затвердження на посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу

1. Загальні положення
1.1. Положення про порядок виборів та затвердження на посаду
керівника загальноосвітнього навчального закладу (далі – Положення)
розроблено на виконання Закону України «Про освіту».
1.2. Положення поширюється на  загальноосвітні навчальні заклади що є у державній власності, та комунальні власності,  які діють на підставі Закону України «Про освіту» й визначає порядок призначення  на посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу, обраного на загальних зборах громадського самоврядування навчального закладу.
1.3. Вибори проводяться з метою забезпечення умов для виявлення працівником ініціативності та самостійності, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правової і соціальної захищеності працівника.
1.4. Вибори керівника установи проводяться у таких випадках:
1.4.1. При створенні установи.
1.4.2. Якщо керівник працює на умовах строкового договору і
термін цього договору (контракту) закінчується,
1.4.3. Якщо посада керівника вакантна.
2. Проведення виборів
2.1. Рішення про проведення виборів приймає  начальник відділу освіти відповідної райдержадміністрації, про що видається відповідний наказ.
2.2. Вибори проводяться у такі терміни:
якщо посада керівника вакантна, то не пізніше одного місяця від дати звільнення керівника, а коли посада зайнята, то протягом двох місяців до закінчення терміну дії контракту керівника.
2.3. Обирати на посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу  можна громадян України віком до 65 років – чоловіків, 60 років – жінок, які мають вищу педагогічну освіту, організаторські здібності, професійні знання. За бажанням претендентів їм надається можливість для
ознайомлення з загальноосвітнім навчальним закладом, вивчення питань, пов’язаних з виконанням обов’язків керівника – шляхом проведення зустрічі з трудовим  та батьківським колективом з викладенням своєї програми щодо підвищення ефективності функціонування установи.
2.4. Керівника обирають шляхом таємного голосування на загальних зборах педагогічного та батьківського колективу. Після оголошення програми розвитку загальноосвітнього навчального закладу.
2.4.1. Вибори керівника установи проводяться лише на
альтернативній основі на визначений статутом (положенням)  загальноосвітнього закладу термін років при наявності не менш як двох претендентів  на посаду керівника. Кандидатів на посаду керівника мають право висувати колектив загальноосвітнього закладу,  батьківський комітет та шляхом самовисування.
2.4.2. Вибори керівника вважаються дійсними, якщо в них взяли участь не менше 3/4 з числа  працівників  загальноосвітнього навчального закладу та представників батьківського комітету (1 батько від 1 учня).
2.4.3. Рішення загальних зборів  загальноосвітнього навчального закладу,  вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше 2/3 (двох третин) учасників цих зборів.
3. Затвердження керівника
3.1. Рішення  загальних зборів загальноосвітнього навчального закладу  є підставою для укладення контракту (договору).
Контракт є підставою для видання наказу по відділу освіти відповідної райдержадміністрації  про затвердження працівника на посаду керівника  загальноосвітнього навчального закладу з дня, встановленого у контракті за згодою сторін, на визначений статутом (положенням) загальноосвітнього закладу термін.
3.2. Якщо голоси учасників зборів розподілились порівну, або вибори не відбулись, то начальник відділу освіти відповідної райдержадміністрації  приймає  рішення про призначення в.о.  керівника загальноосвітнього навчального закладу до проведення наступних виборів, але не пізніше ніж через рік.

Володимир , м. Одеса

]]>
http://gronu.org.ua/rozkripachennya-shkoly/feed/ 0
Вітання ректора Дніпропетровського національного університету ім.О.Гончара М.Полякова з Великоднем http://gronu.org.ua/%d0%b2%d1%96%d1%82%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d1%80%d0%b5%d0%ba%d1%82%d0%be%d1%80%d0%b0-%d0%b4%d0%bd%d1%96%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%bf%d0%b5%d1%82%d1%80%d0%be%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be%d0%b3%d0%be/ http://gronu.org.ua/%d0%b2%d1%96%d1%82%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d1%80%d0%b5%d0%ba%d1%82%d0%be%d1%80%d0%b0-%d0%b4%d0%bd%d1%96%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%bf%d0%b5%d1%82%d1%80%d0%be%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be%d0%b3%d0%be/#comments Tue, 15 Apr 2014 12:32:05 +0000 admin http://gronu.org.ua/?p=740 l0001

]]>
http://gronu.org.ua/%d0%b2%d1%96%d1%82%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d1%80%d0%b5%d0%ba%d1%82%d0%be%d1%80%d0%b0-%d0%b4%d0%bd%d1%96%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%bf%d0%b5%d1%82%d1%80%d0%be%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be%d0%b3%d0%be/feed/ 0
Громадська Рада освітян і науковців України посприяла Леоніду Ямковому (Коту Леоніду) у виданні збірки дитячих пісень http://gronu.org.ua/gronu/ http://gronu.org.ua/gronu/#comments Wed, 02 Apr 2014 11:35:51 +0000 admin http://gronu.org.ua/?p=734 yamkoviy Громадська Рада освітян і науковців України допомогла талановитому українському дитячому поету Леоніду Ямковому (Коту Леоніду) у підготовці та випуску збірника пісень і диска «Коли співають діти».

До видання увійшло майже 50 пісень, музику до яких написали відомі українські композитори. Випуск цієї збірки є, безперечно, позитивною подією в житті нашої держави, інформаційний простір якої заповнений агресивними та корисливими програмами.

Голова ГРОНУ Станіслав Ніколаєнко домовився із заступником міністра освіти і науки Павлом Полянським щодо використання  пісень із цього збірника у процесі виховання дітлахів, зокрема у дошкільних навчальних закладах та початковій школі.

Прес-служба ГРОНУ

]]>
http://gronu.org.ua/gronu/feed/ 0