Останні новини

Дата публікації: 16.11.2009

Відповідь МОНу на заяву ГРОНУ

Полянський П.Б.Відповідь заступника Міністра освіти і науки України Полянського П.Б. на заяву Громадської Ради освітян і науковців України «Не допустити розвалу системи професійно-технічної освіти» від 17 вересня 2009 року.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 06.10.2009 № 54154/1/1-09 до листа Ради партії «Справедливість» від 22.09.2009р. №126 Міністерство освіти і науки повідомляє наступне.
Дійсно, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 р. № 42-р «Питання управління окремими державними професійно-технічними навчальними закладами, підпорядкованими МОН» з 01.01.2010 р. обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям буде передано частину повноважень щодо виконання функцій з управління державними професійно-технічними навчальними закладами, що підпорядковані Міністерству освіти і науки України. А саме: укладання та розірвання контрактів з керівниками навчальних закладів; здійснення матеріально-технічного і фінансового забезпечення навчальних закладів з місцевих бюджетів, за рахунок видатків, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів державного бюджету на відповідний рік.

Це дасть можливість впровадити багатоканальне фінансування, оперативно вирішувати питання життєдіяльності професійно-технічних навчальних закладів, максимально враховувати потреби регіонів у кваліфікованих робітничих кадрах, а також сприятиме посиленню ролі місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у підготовці робітничих кадрів.

Вищезазначеним Урядовим рішенням затверджено перелік державних професійно-технічних навчальних закладів, підпорядкованих МОН, що здійснюють підготовку кваліфікованих робітників за професіями для потреб економіки всієї країни. Ці навчальні заклади фінансуватимуться з державного бюджету України безпосередньо Міністерством освіти і науки України. Видатки ж на фінансування всіх інших державних професійно-технічних навчальних закладів, підпорядкованих МОН, що за показниками діяльності не здійснюють підготовку за професіями загальнодержавного значення, передбачатимуться державним бюджетом України на відповідний рік та враховуватимуться у загальному обсязі видатків місцевих бюджетів при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. Тобто, фінансуватимуться з державного бюджету України, але через відповідні структури обласних державних адміністрацій.

Зміни, що стосуються управління майном державних професійно-технічних навчальних закладів, не вносились, і тому, відповідно до діючого законодавства, майно залишається державною власністю і перебуває у користуванні державних професійно-технічних навчальних закладів.

Питання доцільності введення в дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 р. № 42-р з 01.01.2010 р. неодноразово розглядалось Міністерством освіти і науки спільно із заінтересованими центральними органами виконавчої влади за дорученнями Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України тощо. За наслідками розгляду цих питань Міністерство фінансів, Міністерство економіки, Міністерство праці та соціальної політики та Міністерство освіти і науки вважають, що безумовне виконання зазначеного урядового рішення сприятиме подальшому розвитку професійно-технічної освіти, ефективному і оперативному вирішенню питань життєдіяльності професійно-технічних навчальних закладів, залученню додаткових ресурсів місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, роботодавців та інших соціальних партнерів при підготовці робітничих кадрів з урахуванням потреб кожного регіону.

При цьому управління освіти і науки обласних державних адміністрацій матимуть можливість забезпечення результативного співробітництва між навчальними закладами, роботодавцями і місцевою владою відповідно до програм розвитку кожної області.

Яскравим прикладом функціонування професійно-технічних навчальних закладів, фінансування яких здійснюється з місцевих бюджетів за рахунок видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів державного бюджету на відповідний рік, є навчальні заклади системи професійно-технічної освіти Автономної Республіки Крим. Протягом 18 років у діяльності професійно-технічних навчальних закладів Кримської автономії не спостерігається негативних тенденцій щодо скорочення мережі професійно-технічних навчальних закладів та їх педагогічних працівників, зменшення обсягів державного замовлення на підготовку робітничих кадрів тощо.

У свою чергу незалежний моніторинг фінансування державних професійно-технічних навчальних закладів за рахунок видатків, що враховуються у міжбюджетних трансфертах з державного бюджету, здійснений експертами міжнародного проекту ТАСІБ «Підвищення ефективності управління системою професійно-технічної освіти на регіональному рівні», засвідчив позитивні результати такого експерименту в м. Києві, Львівській та Харківській областях.

Питання щодо надання податкових пільг підприємствам, установам, організаціям – замовникам робітничих кадрів за умови участі у навчальному процесі на даний час законодавчо частково врегульовано.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає наступне:
У підпункті 5.2.2 статті 5 визначено, що до складу валових витрат платника податку включаються суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), що перевищують два відсотки, але не більше п’яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до неприбуткових організацій (у тому числі до професійно-технічних навчальних закладів державної та комунальної форми власності, якщо вони зареєстровані, як неприбуткові установи).
Отже, якщо платник податку має оподаткований прибуток за попередній рік 10 000 грн., то він може віднести до складу валових витрат суму добровільно перерахованих коштів в межах від 200 до 500 грн.
Слід зазначити, що відповідно до порядку заповнення декларації з податку на прибуток підприємства, що затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003р. № 143, додаток Р2, вона подається платниками податку на прибуток виключно за рік.

Абзацом третім підпункту 5.4.2 пункту 5.4 «Особливості віднесення витрат подвійного призначення «статті 5 встановлено, шо до валових витрат включаються: витрати платника податку, пов’язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку;

ви грати на навчання та (або) професійну підготовку у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах інших осіб, які не перебувають з таким платником податку у трудових відносинах, але уклали з ним письмову угоду (договір, контракт) про взяті ними зобов’язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та (або) професійно-технічного навчального закладу за отриманою спеціальністю (кваліфікацією) не менше трьох років;

витрати на організацію навчально-виробничої практики за профілем основної діяльності платника податку або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність, осіб, які навчаються у вищих та професійно-технічних навчальних закладах.

Зазначені витрати включаються до валових витрат у розмірі до З відсотків оплати праці звітного періоду.
Данні норми Закону надають можливість суб’єктам господарювання зменшувати суми оподаткування на його прибуток.

Також, абзацом «а» пункту 7.11 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що професійно-технічні навчальні заклади державної та комунальної форми власності відносяться до неприбуткових організацій.
При цьому, відповідно до підпункту 7.11.2. статті 7 від оподаткування звільняються доходи неприбуткових    організацій, в тому числі професійно-
технічні навчальні заклади державної та комунальної форми власності, отримані у
вигляді:
коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; пасивних доходів;
коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг, у тому числі доходів державних професійно-технічних навчальних закладів, отриманих від виготовлення та реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг), пов’язаних з їх основною, статутною діяльністю;
дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Підпунктом 7.11.8. статті 7 визначено, що доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці «а» підпункту 7.11.1, у тому числі доходи закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров’я, а також архівних установ та реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають відповідну ліцензію, які утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) на утримання таких неприбуткових організацій і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису (включаючи фінансування виробничої діяльності згідно з їх статутами), розрахованого та затвердженого у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі коли за наслідками звітного (податкового) року доходи кошторису на утримання зазначених організацій перевищують суму визначених кошторисом витрат, сума перевищення враховується у складі кошторису наступного року. При цьому з суми перевищення доходів над витратами зазначених неприбуткових організацій податок на прибуток, передбачений у пункті 10.1 статті 10 цього Закону, не сплачується.

Підпунктом 7.11.13. цього Закону визначено, що до основної діяльності також включається продаж неприбутковою організацією товарів (послуг), які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову організацію, та які є тісно пов’язаними з її основною діяльністю, якщо ціна таких товарів (послуг) є нижчою за звичайну або коли така ціна регулюється державою. Статутні документи неприбуткових організацій мають містити вичерпний перелік видів їх діяльності.
Крім того, законодавчо врегульовано і питання безоплатної передачі майна професійно-технічним навчальним закладам.

Безоплатна передача об’єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, об’єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованій на державній власності (далі – органи, уповноважені управляти державним майном), Національної академії наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно  передано у безоплатне  користування  (далі – самоврядні організації), до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій, здійснюється згідно із Положенням про порядок передачі об’єктів права державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 № 1482.

При цьому, відповідно до Закону України «Про управління об’єктами державної власності», уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань, погоджують передачу об’єктів державної власності до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності.
Що стосується питань щодо перегляду Урядових постанов, які регулюють питання підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, то відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» Кабінетом Міністрів України, за поданням Міністерства внутрішніх справ, затверджено Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (постанова КМУ від 20.05.2009 р. № 487), Порядок державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів (постанова КМУ від 20.05.2009 р. № 490) та Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами (постанова КМУ від 08.05.1993 р. № 340 в редакції постанови КМУ від 20.05.2009р. №511).

Міністерством освіти і науки були опрацьовані проекти вищезазначених урядових рішень з урахуванням вимог Законів України «Про дорожній рух», «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту» та направлені до Міністерства внутрішніх справ, як основного розробника, зауваження і пропозиції, які були відхилені, оскільки за трактуванням МВС підготовка водіїв не є набуттям освіти, в тому числі отриманням робітничої професії «Водій автотранспортних засобів», а відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» це є отримання лише права на керування транспортними засобами особами, які виявили таке бажання. Хоча Національним класифікатором України ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності» встановлено, що підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів відноситься до освітньої діяльності. При цьому, абзацом дванадцятим ст. 4 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що підготовка водіїв підлягає ліцензуванню, а абзацом дев’ятим ст. 5 цього ж Закону визначено, що до компетенції органів законодавчої та виконавчої влади Республіки Крим, областей та міст республіканського підпорядкування належить організація підготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів і розвиток мережі відповідних навчальних закладів. Частиною другою ст. 20 зазначеного Закону встановлено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань освіти і науки забезпечує підготовку і перепідготовку педагогічних працівників, діяльність яких пов’язана з навчанням громадян Правил дорожнього руху та підготовкою, перепідготовкою і підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів.

Крім того, частиною першою статті 12 Закону України «Про освіту» визначено, що до повноважень Міністерства освіти і науки належить проведення акредитації вищих та професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування, видача їм ліцензій, сертифікатів.

Враховуючи викладене, Міністерство освіти і науки своїм листом до Кабінету Міністрів України від 17.09.09р №1/10-2605 запропонувало доручити Міністерству внутрішніх справ як головному розробнику повторно опрацювати зауваження і пропозиції МОН та внести зміни до вищезазначених урядових рішень з урахуванням вимог Законів України «Про дорожній рух», «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту». Одночасно МОН своїм листом від 26.08.2009р. №1/12-3477 надіслало відповідні матеріали з цього питання до Генеральної прокуратури України.

Щодо створення центрального органу управління професійним розвитком робітничих ресурсів у межах компетенції повідомляємо наступне.

Забезпечення якісного виконання функцій, покладених на такий орган, на нашу думку, потребує створення регіональних структурних підрозділів, наявності штатних працівників у них та здійснення відповідного фінансування, що зумовлене широтою повноважень, які передбачається покласти на цю установу. Це і визначення державної політики щодо трудових ресурсів і стратегії її реалізації, прогнозування потреб економіки у кваліфікованих кадрах, проведення соціологічних та інших досліджень і моніторингів, формування та розміщення державного замовлення, оцінювання якості професійної підготовки шляхом проведення незалежної кваліфікаційної атестації випускників професійно-технічних навчальних закладів тощо.

Згідно із Законами України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.2006 р. № 1757, МОН відповідно до покладених на нього завдань розробляє державні стандарти професійно-технічної освіти, здійснює контроль за їх додержанням; формує щороку разом з Мінекономіки та доводить до навчальних закладів, що належать до сфери управління МОН, державне замовлення на підготовку робітничих кадрів для державних потреб; подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо оптимізації мережі державних професійно-технічних навчальних закладів; вживає разом з центральними та місцевими органами виконавчої влади заходів щодо працевлаштування випускників; провадить в установленому порядку ліцензування, атестацію та акредитацію професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування тощо.

Відповідно до вищезазначених Законів України до повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади, належать: організація здійснення державної політики в галузі професійно-технічної освіти; визначення перспектив та напрямів розвитку; обсягів підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників у підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладах тощо.

Створення окремої державної структури з управління підготовкою та відновленням робітничого потенціалу також потребує внесення змін до законодавчих та нормативно-правових актів для визначення повноважень та їх розмежування між центральними органами виконавчої влади.
Враховуючи вищезазначене та з метою прийняття виваженого рішення щодо доцільності створення зазначеного центрального органу Міністерство освіти і науки звернулось до Кабінету Міністрів України з проханням надати відповідні доручення Міністерству економіки, Міністерству фінансів та Міністерству юстиції для додаткового опрацювання зазначеного питання.

Основними пріоритетними напрямами подальшого розвитку професійно-технічної освіти на 2009/2010 навчальний рік визначено:
1. створення системи забезпечення якості професійно-технічної освіти: розробка концептуально нових підходів у формуванні системи забезпечення якості професійно-технічної освіти; розроблення державних стандартів, заснованих на компетенціях; перехід на навчання за програмами різних рівнів кваліфікації і термінами; відповідність отриманого документу про освіту рівню отриманої кваліфікації випускника;
2. диверсифікація системи фінансування: управління фінансовими ресурсами безпосередньо у навчальному закладі; зв’язок між отриманими ресурсами та результатами навчання; державно-громадське управління професійно-технічною освітою; фінансування з кореляцією на кінцевий результат;
3. модернізація системи управління професійно-технічною освітою: реалізація подальшої автономії професійно-технічних навчальних закладів, розширення повноважень керівника училища, підвищення його персональної відповідальності за якість навчання; посилення ролі громади, роботодавців в організації навчально-виробничого процесу;
4. оновлення існуючої нормативно-правової бази в галузі професійно-технічної освіти: розробка нової Концепції професійно-технічної освіти; проект закону про внесення змін та доповнень до Закон)’ України „Про професійнотехнічну освіту»;
5. соціальна реклама престижності висококваліфікованої робітничої
професії.
 
Заступник Міністра                                  П.Б. Полянський

Маєте запитання?
Залиште
повідомлення
Запитайте за телефоном:
+38(044)288-71-00