Голова ГРОНУ

Станіслав Ніколаєнко – голова Громадської Ради освітян і науковців України

Станіслав Ніколаєнко - голова ГРОНУ

Станіслав Ніколаєнко починав трудову діяльність на посаді викладача технікуму, потім – директора великого профтехучилища. Скрізь юнак був несамовитий до роботи, з якою успішно справлявся. Не випадково в 1987 р. він вже працював у відділі науки і навчальних закладів Херсонського обкому партії, а згодом став наймолодшим у республіці першим секретарем райкому і головою райради Нижньосірогізького району. Обирався на цю посаду із кількох кандидатур на альтернативній основі. Всупереч волі партійного керівництва області став делегатом ХХVІІІ з’їзду КПРС у Москві. Ризикуючи майбутнім, виступив на з’їзді проти горе-реформаторів Горбачова і Шеварнадзе, Яковлева… Далі працював в Херсонському обласному управлінні освтою.

Дизайн інтер’єру від Luxury Antonovich Design.

В 1991 році він серед тих, хто не погодився із нав’язаним на заході сценарієм розвалу держави , був організатором нової лівоцентристської сили – Соціалістичної пратї України. Тричі обирався народним депутатом України, був секретарем і головою парламентського Комітету з питань науки і освіти. З 1995 по 2008 роки був секретарем Політради СПУ. У 2005 очолив Громадську Раду освітян і науковців України (ГРОНУ). У 2008 році очолив партію «Справедливість», що сповідує принципи європейської соціал-демократії.

Добрий десяток книг, посібників, монографій вчений-педагог присвятив розвитку і вдосконаленню української освіти.

У 2007 р. Станіслава Миколайовича одноголосно обрали академіком Російської академії освіти, він є почесним професором кількох університетів.

Мало хто знає, що відновлення обов’язкової середньої освіти в Україні у 1996 р., порятунок сотень і сотень сільських та міських шкіл став можливим з ініціативи Ніколаєнка. Текст ст.53 Конституц ії України про безкоштовність і обов’язковість середньої освіти також написаний ним. Законом «Про профтехосвіту» в 1998 р. він із колегами-соціалістами зберіг систему підготовки робітництва.

Звання «народний вчитель», державні премії в освіті, підйомні молодим сільським вчителям, повернення боргів по ст. 57 Закону України «Про освіту», збільшення частки безкоштовної освіти у вузах, розвиток студентського самоврядування, захист інтелектуально ї власності, підтримка молодих вчених – ось неповний перелік ініціатив Станіслава Ніколаєнка. А ще – зростання держзамовлення до вузів з 111 тисяч студентів у 2004 р. до 150 тисяч у 2007 р.

Незручним і незговірливим для влади завжди був і є Станіслав Миколайович. Чи подобалося це прем’єрам Тимошенко, Єханурову, Януковичу, чи ні, але на засіданні уряду він один з небагатьох не мовчав, завжди казав гірку правду, принципово відстоював інтереси освітян і науковців. Не випадково при міністрі Ніколаєнку витрати на освіту зросли за три роки із 5% до 7% від ВВП, що було найліпшим показником у Європі.З його ініціативи створено мережу з 250 шкіл для навчання українців за кордоном. Приєднання до Болонського процесу також пов’язане з його іменем, саме Ніколаєнко в Норвегії у 2005 р. поставив підпис під цим документом. Інформатизація середньої освіти, початок запровадження зовнішнього оцінювання, турбота про освітян, розробка програм «Наука в університеті», «Школа майбутнього» – ось неповний перелік ініціатив міністра-соціаліста. Багато гарних справ було реалізовано Ніколаєнком, коли він протягом 2006-2007 рр. очолював гуманітарний підкомітет українсько- російського співробітництва Ющенко – Путін. Це й обмін вчителями, студентами, об’єктивне висвітлення історії країни. Довелося йому відстоювати інтереси країни і в ООН, Раді Європи.

За покликанням Станіслав Ніколаєнко справжній педагог, добрий організатор і політик. Друзі кажуть, що він міг би бути і військовим, до генерала дослужився б точно! Щиро сповідує цінності Європейської соціал-демократії, є співавтором програми Соціалістичної партії України «Справедлива Україна.»

«Робити людям добро» – ціслова стали девізом життя С. Ніколаєнка. Хто знає його, той переконаний у правдивості цих слів.

Ярослав Береговий, редактор журналу «Педагогіка толерантності»
Інтерв’ю зі Станіславом Ніколаєнко: https://nubip.edu.ua/node/10319