Виведення педагогічних колективів та керівництва школи з під жорсткого адміністративного впливу, який останнього часу часто набував політичного окрасу є надзвичайно актуальним питанням. Багато прогресивних освітян на власному гіркому досвіді переконались, що вчитель і керівник школи, в такій системі перетворювався на звичайний передаточний механізм виконання чужої волі, позбавлений можливості висловлювати власну думку, позицію, ініціативу. Результат не забарився. І ті люди, які повинні були б бути в авангарді суспільних змін, в один момент стали «сірими мишками», вічно переляканими різноманітними перевірками, «розборами польотів» та ін. Пристосуванство стало буденним явищем. І простою зміною партійних прапорів тут явно проблему не вирішиш. Зверніть увагу на онлайн казино на реальные деньги
Тільки вивільнивши продуктивні сили в системі освіти, можна буде очікувати і на наступні, дієві кроки по реформуванню галузі.
В даній ситуації, послідовно втілюючи в життя вимоги передачі місцевим громадам найширших повноважень в освітній, культурній, економічній сферах, ГРОНУ розроблено і спрямовано на розгляд відповідних комітетів Верховної Ради зміни до чинного законодавства, які дозволять «розкріпачити» чи не найчисельнішу когорту освітянських керівників, а саме керівників середніх загальноосвітніх закладів.
Для цього в cт. 37 п.2 Закону України «Про освіту», яка передбачає в нинішній редакції, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в галузі загальної середньої освіти в межах їх компетенції – здійснюють добір, призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників, у тому числі керівних кадрів, державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів. Пропонується викласти в такій редакції: Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в галузі загальної середньої освіти в межах їх компетенції – сприяють добору, призначенню на посаду та звільненню з посади педагогічних працівників, у тому числі керівних кадрів, державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів. Саме слово «сприяють», а не «здійснюють», стане першим кроком до «розкріпачення».
Серйозних змін потребує ст. 39 Закону України «Про освіту», яка в нинішній редакції передбачає, що:
1. Керівництво загальноосвітнім навчальним закладом здійснює директор. Колегіальним органом управління загальноосвітнім навчальним закладом є педагогічна рада, повноваження якої визначаються Положенням про загальноосвітні навчальні заклади.
2. Органом громадського самоврядування загальноосвітнього навчального закладу є загальні збори (конференція) колективу загальноосвітнього навчального закладу.
3. У загальноосвітніх навчальних закладах можуть функціонувати методичні об’єднання, що охоплюють учасників навчально-виховного процесу та спеціалістів певного професійного спрямування.
Тому, вже в назві самої статті пропонується зміна акцентів і на перше місце поставлене громадське самоврядування, до якого залучаються не тільки колективи шкіл, а і представники батьківського комітету, які є опосередковано через власних дітей (учнів) головними і єдиними споживачами освітніх послуг. Пропонується і законодавчо закріпити відкрите обрання керівництва загальноосвітніх закладів, для цього стаття викладається в такій редакції.
«Стаття 39. Громадське самоврядування та управління загальноосвітнього навчального закладу.
1. Найвищим органом громадського самоврядування загальноосвітнього навчального закладу є загальні збори (конференція) педагогічного та батьківського колективу загальноосвітнього навчального закладу, які діють на підставі Положення «Про орган громадського самоврядування загальноосвітнього навчального закладу».
2. Керівництво загальноосвітнім навчальним закладом здійснює директор, який обирається загальними зборами педагогічного та батьківського колективу відповідно до Положення «Про обрання керівника загальноосвітнього навчального закладу».
3. Колегіальним органом управління загальноосвітнім навчальним закладом є педагогічна рада, повноваження якої визначаються Положенням про загальноосвітні навчальні заклади.
4. У загальноосвітніх навчальних закладах можуть функціонувати методичні об’єднання, що охоплюють учасників навчально-виховного процесу та спеціалістів певного професійного спрямування.»
Запропоновано розглянути і проект положення «Про порядок виборів та затвердження на посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу».
проект
Положення
про порядок виборів та затвердження на посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу
1. Загальні положення
1.1. Положення про порядок виборів та затвердження на посаду
керівника загальноосвітнього навчального закладу (далі – Положення)
розроблено на виконання Закону України «Про освіту».
1.2. Положення поширюється на загальноосвітні навчальні заклади що є у державній власності, та комунальні власності, які діють на підставі Закону України «Про освіту» й визначає порядок призначення на посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу, обраного на загальних зборах громадського самоврядування навчального закладу.
1.3. Вибори проводяться з метою забезпечення умов для виявлення працівником ініціативності та самостійності, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правової і соціальної захищеності працівника.
1.4. Вибори керівника установи проводяться у таких випадках:
1.4.1. При створенні установи.
1.4.2. Якщо керівник працює на умовах строкового договору і
термін цього договору (контракту) закінчується,
1.4.3. Якщо посада керівника вакантна.
2. Проведення виборів
2.1. Рішення про проведення виборів приймає начальник відділу освіти відповідної райдержадміністрації, про що видається відповідний наказ.
2.2. Вибори проводяться у такі терміни:
якщо посада керівника вакантна, то не пізніше одного місяця від дати звільнення керівника, а коли посада зайнята, то протягом двох місяців до закінчення терміну дії контракту керівника.
2.3. Обирати на посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу можна громадян України віком до 65 років – чоловіків, 60 років – жінок, які мають вищу педагогічну освіту, організаторські здібності, професійні знання. За бажанням претендентів їм надається можливість для
ознайомлення з загальноосвітнім навчальним закладом, вивчення питань, пов’язаних з виконанням обов’язків керівника – шляхом проведення зустрічі з трудовим та батьківським колективом з викладенням своєї програми щодо підвищення ефективності функціонування установи.
2.4. Керівника обирають шляхом таємного голосування на загальних зборах педагогічного та батьківського колективу. Після оголошення програми розвитку загальноосвітнього навчального закладу.
2.4.1. Вибори керівника установи проводяться лише на
альтернативній основі на визначений статутом (положенням) загальноосвітнього закладу термін років при наявності не менш як двох претендентів на посаду керівника. Кандидатів на посаду керівника мають право висувати колектив загальноосвітнього закладу, батьківський комітет та шляхом самовисування.
2.4.2. Вибори керівника вважаються дійсними, якщо в них взяли участь не менше 3/4 з числа працівників загальноосвітнього навчального закладу та представників батьківського комітету (1 батько від 1 учня).
2.4.3. Рішення загальних зборів загальноосвітнього навчального закладу, вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше 2/3 (двох третин) учасників цих зборів.
3. Затвердження керівника
3.1. Рішення загальних зборів загальноосвітнього навчального закладу є підставою для укладення контракту (договору).
Контракт є підставою для видання наказу по відділу освіти відповідної райдержадміністрації про затвердження працівника на посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу з дня, встановленого у контракті за згодою сторін, на визначений статутом (положенням) загальноосвітнього закладу термін.
3.2. Якщо голоси учасників зборів розподілились порівну, або вибори не відбулись, то начальник відділу освіти відповідної райдержадміністрації приймає рішення про призначення в.о. керівника загальноосвітнього навчального закладу до проведення наступних виборів, але не пізніше ніж через рік.